- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 2791. Курсовой проект - Переоборудование сухогрузного судна “Минск” в контейнеровоз | AutoCad
ВВЕДЕНИЕ
1.1 Исходные данные:
1.2 Архитектурно-конструктивный тип судна
1.3 Основные соотношения главных размерений
1.4 Предполагаемый результат преобразований
1.5 Общее количество контейнеров nTEU
2 Расчёт стандарта общей продольной прочности корпуса
2.1 Проверка общей продольной прочности судна
3.1 Массы демонтируемых механизмов
3.2 Массы монтируемых механизмов
3.3 Масса судна после переоборудования
4 Расчёт посадки и остойчивости судна
4.1 Расчёт остойчивости судна
4.2 Расчёт весовой нагрузки и координат центра тяжести судна при загрузке контейнерами
5 Спасательные средства
5.1 Спасательные шлюпки и плоты
5.2 Дежурные шлюпки
5.3 Индивидуальные спасательные средства
5.3.1 Спасательные круги
5.3.2 Огни спасательных жилетов
Заключение
Список используемого материала
Заключение
Переоборудовав т/х Минск в специализированное судно можно сделать следующие выводы о выполненной работе:
1) проект переоборудования является актуальным на сегодняшний день, и целесообразным с точки зрения потребностей торгового рынка;
2) расчеты общей продольной прочности корпуса судна являются достаточными;
3) расчеты остойчивости судна являются достаточными;
4) переоборудованное судно отвечает всем требованиям пожарной безопасности;
5) переоборудованное судно отвечает всем требованиям международной конвенции СОЛАС- 73/78;
6) переоборудованное судно отвечает всем требованиям международной конвенции МАРПОЛ- 74/78;
7) переоборудованное судно имеет неограниченный район плавания и имеет потенциальный фрахтовый рынок- район Черного и Средиземного морей и Западную Европу
Дата добавления: 20.03.2009
|
|
 2792. ГСВ Газоснабжение топочной Q=198кВт г. Луганск | AutoCad
-100Э "МАЯК" номинальной теплопроизводительностью Q=98кВт (84265 ккал/ч) каждый в количестве 2-х единиц. Максимальный расход газа- до 11,4нм3/ч на котёл. Максимальный суммарный расход газа по САТ составляет 22,8 нм3 /ч. Учет расхода газа осуществляется узлом учета с счетчиком G-16 (Qmax=25м3/ч), установленным на подводящем газопроводе среднего давления, до узла редуцирования. Для автоматического отключения подачи газа на САТ при загазованности или пожаре на газопроводе устанавливается электромагнитный запорный клапан КЭЗГ- 50. Контроль содержния метана и окиси углерода в помещении САТ осуществляется сигнализатором СГБ-1. Для продувки газопровода перед пуском, а также для сброса газа, просачивающегося через неплотности запорной арматуры, предусматривается продувочный газопровод. Газопровод САТ выполняется из стальных водогазопроводных труб по ГОСТ 3262-75*, стальных электросварных труб по ГОСТ 10705-80 и окрашивается краской ПФ-115 в два слоя по двум слоям грунтовки. Цвет- желтый.
Общие данные
Расположение оборудования и газопроводов. План на отм. 0,000
Расположение оборудования и газопроводов. Разрез 1-1 (М 1:50)
Расположение оборудования и газопроводов. Разрез 2-2 (М 1:50)
Схема газопроводов
Дата добавления: 26.03.2009
|
2793. ЭОМ ЭСН (освещение) ЭК ЭГ ПЗ Девяти этажный жилой дом, 3 секции Рм - 323,26 кВт | AutoCad
.
В составе объекта имеются три секции. Вводно-распределительные устройства каждой секции (ВРУ №№1, 2, 3) запитаны отдельными взаимно-резервируемыми кабельными линиями от РУ-0,4кВ существующей ТП-307 10/0,4кВ.
Электроснабжение выполняется бронированным кабелем с алюминиевыми жилами типа ВБбШВнг 4х185мм2 в траншее, глубина заложения кабелей 0,7м от планировочной отметки земли, кроме мест, указанных на плане. Расстояние между кабелями 0,4кВ в свету 100мм. Минимальный радиус изгиба кабелей ВБбШВнг 4х185мм2-930мм. До начала производства работ уточнить отметку пересечений проектируемых кабелей с существующими коммуникациями. Рытье траншеи при выходе из ТП, вводах в здание и при пересечении с другими коммуникациями производить вручную. Снизу траншея должна иметь подсыпку, а сверху засыпку слоем мелкой, просеянной земли, не содержащей камней, строительного мусора и шлака (ПУЭ п. 2.3.83).
При пересечении с инженерными коммуникациями и проезжими дорогами, кабели прокладываются в асбестоцементных трубах диаметром - 100мм по ГОСТ 1839-80.
Расстояние от кабеля, проложенного непосредственно в земле, до фундаментов зданий и сооружений должно быть не менее 0,6м, согласно ПУЭ п. 2.3.85.Кабели следует прокладывать с запасом 2 %, который достигается укладкой «змейкой». Укладка запаса в виде колец (витков) запрещается.
В РУ-0,4 кВ ТП-307 предусматривается установка 2-х дополнительных рубильников типа РЕ 19-41 с предохранителями ППН-630 на 1-ой и 2-ой с.ш. для питания 2-x распределительных панелей, содержащих по 3 рубильника РЕ 19-37 с предохранителями ППН-400 для подключения проектируемых кабельных линий 0.4 кВ.
В качестве ВРУ секций использованы:
- вводная панель - УВР1201;
- распределительная панель – ВРУ 1-49-03.
Предусматривается неавтоматическое (ручное) взаимное резервирование вводов.
В лестнично-лифтовых холлах предусмотрена установка этажных учетно-распределительных щитков ЩЭУ утопленного исполнения оборудованные электронными счетчиками активной энергии и аппаратами защиты вводов в квартиры.
В качестве квартирных щитов устанавливаются щиты типа ЩРв-12-УХЛ3 утопленного исполнения с предусмотренным в них выключателем нагрузки (установка вводного УЗО не потребуется т.к счетчик NP-06 TD MME.1F.1SM-U, установленный в этажном щите, содержит встроенное УЗО на ток 100мА) и место для установки модульных автоматических выключателей и УЗО.
Распределительные и групповые силовые сети выполняются алюминиевым и медным 3-х (L,N,PE - проводниками) и 5-ти (A,B,C,N,PE - про-водниками) жильными негорючими кабелями с умеренным дымовыделением АВВГнгLS и ВВГнгLS в ПВХ каналах, пустотах перекрытий, штрабах под слоем штукатурки и строительных конструкциях.
Дата добавления: 10.04.2009
|
2794. ЭС Реконструкция танцевальной площадки | Компас
.22 кВ предусмотрены следующие мероприятия.
1. Демонтаж проводов марки А 16. Длина участка 0.08 км.
2. Демонтаж опор: простых- 5шт.
3. Установка железобетонных опор
- промежуточных №№ 2,3,4,6,7,12,13,15,16,18;
- анкерных №№ 8,14,19;
- угловых анкерных №№ 5,9,10,11,17.
5. Монтаж металлоконструкций промежуточной опоры №12 на сущ. стойку
6. Подвеска проводов марки СИП-1 А 1х16 + 1х25: на двухцепной опоре 0.187 км; на одноцепной опоре 0.393 км.
7. Установка устройства ответвления УОК на опоре №9.
8. На участке оп.5 -оп.9 ВЛИ проходит в три цепи (ул. освещ., питание танц. площадки, питание прожекторов. Опоры устанавливаются в сверленые котлованы с заглублением на 2,2 м согласно чертежам. Для защиты от грозовых перенапряжений выполняется заземление опор с Rзаз=30 Ом (грунт-суглинок с = до 200 Ом м), с прокладкой по стойкам опор заземляющего проводника.
9. Проектируемая ВЛИ 0.4кВ не имеют пересечения с инженерными коммуникациями.
10. Организационно-техническая подготовка и осуществление строительства обеспечивается выполнением требований СНиП 3.01.01-85 «Организация строительного производства». Все работы следует выполнять в соответствии с технологическими картами и типовой схемой по производству работ стреловыми самоходными кранами при строительстве ВЛ 0,4-35 кВ.
Порядок выполнения работ определяется ППР, разрабатываемым подрядчиком и согласованным с энергоснабжающей организацией. При производстве работ соблюдать требования СНиП III-4-80.
11. Пожарная безопасность ВЛ обеспечивается применением несгораемых конструкций, автоматическим отключением токов короткого замыкания, заземлением опор, применением изолированных проводов, соблюдением безопасных по схлестыванию расстояний между проводами разных фаз.
Общие данные.
План электроснабжения танцевальной площадки
Однолинейная схема питания уличного освещения
Схема управления уличным освещением
Однолинейная схема электроснабжения танцевальной площадки
Промежуточная одноцепная опора П31 (и двухцепная опора П32)
Схема установки стойки
Угловая анкерная опора УА31 (и двухцепная опора УА32)
Схема установки стойки
Анкерная (концевая) опора А31 Схема установки стойки
Схема установки уличного светильника
Схема ввода в здание.
Расчет заземляющего устройства
Спецификаця оборудования и строительных изделий ВЛИ
Дата добавления: 15.09.2016
|
 2795. Дипломний проект - Процеси виробництва, передачі і розподілу електроенергії в електричної мережі малої гідроелектростанції | AutoCad
АНОТАЦІЯ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
1.1. Актуальність розвитку розподіленої генерації
1.1.1. Недоліки й переваги децентралізації енергопостачання
1.1.2. Децентралізація електропостачання сучасної економіки
1.2. Характеристика малої ГЕС
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАМЕТРІВ І РЕЖИМІВ ГЕС
2.1. Паралельна робота малих ГЕС з електричною системою
2.2. Робота малої ГЕС з електросистемою великої потужності
2.3. Робота малої ГЕС в електросистемі середньої потужності
РОЗДІЛ 3 РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ ГЕНЕРАТОРІВ МАЛОЇ ГЕС
3.1.Розрахунок релейного захисту генератора типу ВГС-3-260
3.1.1. Розрахунок струмової відсічки захисту генератора від міжфазних к.з
3.1.2. Розрахунок параметрів реле захисту зворотньої послідовності
3.1.3. Розрахунок витримку часу захисту від підвищення напруги
3.2. Елементна база релейного захисту генераторів
РОЗДІЛ 4 АВТОМАТИЗАЦІЯ МАЛОЇ ГЕС
4.1 Автоматизація режиму роботи агрегатів ГЕС
4.2. Автоматизація вибору працюючих трансформаторів ГЕС
4.3. Автоматика управління електричною мережею
4.3.1. Схеми автоматичного повторного вмикання
4.3.2. АПВ лінії електропередачі з виділеним навантаженням
4.3.3. Автоматика ділення електричної мережі
4.3.4.Розрахунок автоматики ділення для малої ГЕС, що працює з енергосистемою
РОЗДІЛ 5 ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОСТІ РОБОТИ ГЕС
5.1. Особливості роботи генераторів малих ГЕС
5.2. Аналіз режимів роботи ГЕС з конденсаторною установкою 6 кВ
5.2.1. Вибір потужності КУ напругою 6,3 кВ
5.2.2. Аналіз режимів навантаження генераторів ГЕС напругою 6,3 кВ.
5.3. Вплив КРП на режим навантаження генераторів ГЕС
5.4. Аналіз спільної роботи асинхронних і синхронних генераторів на малих ГЕС
РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
6.1. Загальні питання з охорони праці
6.2. Організаційні заходи з охорони праці
6.3. Технічні заходи з охорони праці
РОЗДІЛ 7 ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Об'єктом магістерської роботи є процеси виробництва, передачі і розподілу електроенергії в електричної мережі малої ГЕС. Предмет розробки – організаційні та технічні заходи щодо підвищення ефективності роботи малої ГЕС за рахунок модернізації її електричної частини шляхом автоматизації окремий процесів контролю і управління режимами роботи. Метою магістерської роботи є підвищення ефективності роботи малої ГЕС.
Для розв’язання поставлених задач використані методи математичного моделювання та оптимізації режимів роботи малої ГЕС. Крім досягнення вказаної мети, розв’язання цих задач сприятиме підвищенню надійності електропостачання споживачів в районі малої ГЕС, покращенню та регулюванню якості електроенергії.
Висновки
В магістерській роботі проаналізовано проблеми сучасної енергетики і одним із напрямків часткового вирішення запропонований варіант розвитку малої гідроенергетики. Вона базується на використанні відновлювальних джерел і є екологічно безпечною, а також собівартість такої енергетики значно нижча за інші види (наприклад теплову). Тому питання відновлення роботи малих ГЕС має надзвичайну актуальність.
Аналіз параметрів і режимів роботи Богуславської ГЕС показав, що з метою підвищення надійності роботи станції, більш ефективної її експлуатації доцільно провести модернізацію її електричної частини. Для захисту синхронних генераторів малої ГЕС доцільно застосовувати диференційний захист і інтегральний захист, виконаний на мікропроцесорних пристроях.
Оскільки реконструйована ГЕС працює по водотоку (без водосховища), то передбачається автоматизація вибору числа працюючих агрегатів пристроєм, котрий працює по відкриванню направляючих апаратів турбін. В залежності від числа працюючих гідроагрегатів доцільно одночасно змінювати і число включених в мережу силових трансформаторів напругою 6,3/35 кВ. Це позволить зменшити втрати електроенергії в трансформаторах.
З метою розвантаження генераторів ГЕС за рахунок зменшення реактивного навантаження,доцільно встановити на підстанції регульовану конденсаторну установку,підключивши її до шин 6,3 кВ.
Розрахункова потужність КУ становить 1122 квар. Потужність встановленої КУ прийнята із серійно випускаємих КУ і рівна 1050 кВАр (сім конденсаторних установок типу УКЛ 57-6,3-150 У 3).
Зниження повного навантаження генераторів ГЕС внаслідок КРП в зимовий період в різні періоди доби становить від 18 до 35% розрахункового навантаження.
Коефіцієнт потужності добового навантаження генераторів збільшився від 0,78-0,79 до 0,998-1,0.
Дата добавления: 22.09.2016
|
2796. Дипломний проект - Проект реконструкції трансформаторної підстанції 35/10 кВ в районі зі сільськогосподарськми споживачами | Visio
1. Схема електричних з'єднань підстанції 35/10 кВ
2. План-розріз ТП 35/10
3. Схема управління, захисту і сигналізації ПЛ 10 кВ .
4. Модернізація КРУ2-10.
5.Принципова електрична схема викатного елементу з блоком управління БУ/TEL-100/200-12-03.
6. Схема ПЛ-10 кВ від підстанції 35/10 кВ.
Зміст
1. Вступ
2. Характеристика електричної мережі в зоні підстанції
3. Рoзрахунoк електричного навантаження підстанції
3.1. Визначення розрахункових навантажень підстанцій 10/0,4 кВ
3.2. Визначення розрахункових навантажень на шинах РТП
3.3. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів РТП
4.Розрахунок струмів короткого замикання
5. Вибір електрообладнання підстанції 35/10 кВ
5.1. Вибір електрообладнання розподільчого пристрою 10 кВ
5.1.1. Розрахунок та вибір електричних шин
5.1.2. Вибір вимикачів 10кВ
5.1.3. Вибір обмежувачів перенапруги (розрядників)
5.1.4. Вибір приладів обліку і контролю електроенергії
5.1.5. Вибір трансформаторів струму
5.1.6. Вибір трансформаторів напруги
5.1.7. Вибір трансформаторів власних потреб
5.2. Вибір електрообладнання розподільчого пристрою 35 кВ
5.2.1. Вибір вимикачів 35 кВ
5.2.2. Вибір роз’єднувачів
5.2.3. Розрахунок та вибір електричних шин 35 кВ
5.2.4. Вибір обмежувачів перенапруги (розрядників)
6. Модернізація шафи розподільчого пристрою 10 кВ типу КРУ2-10
6.1 Модернізація шафи 10 кВ КРУ2-10
6.2 Монтаж вимикача ВВ/TEL–10
6.3 Налагодження, стикування й випробування
7. Релейний захист і автоматика ПС 35/10 кВ
7.1. Характеристика системи захисту підстанції
7.2. Розрахунок параметрів захисту лінії 10 кВ
7.3. Розрахунок захисту вводу 10 кВ трансформатора
7.4. Розрахунок захисту силового трансформатора
7.5. Автоматичне повторне включення і автоматичне включення резерву
8. Регулювання напруги в електричній мережі ПС 35/10 кВ
8.1. Загальна характеристика відхилення напруги
8.2. Обґрунтування вибору регульованих надбавок напруги
8.3. Засоби регулювання напруги
9. Охорона праці
9.1. Заходи з охорони праці і техніки безпеки
9.2. Вимоги з охорони праці та пожежної безпеки
9.3. Перелік основних нормативних документів
9.4. Характеристика виробничих приміщень
9.5. Оцінка впливів на навколишнє середовище
9.6. Блискавкозахист і заземлення ПС 35/10 кВ
9.6.1. Розрахунок заземлювального пристрою ПС 35/10 кВ
9.6.2 Блискавкозахист підстанції 35/10 кВ
9.7. Система протипожежного захисту об’єкту модернізації
10. Цивільний захист
11. Економічна частина
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Виснoвки
В дипломному проекті представлено реконструкцію ПС 35/10 кВ ,,ПС”, викoнанo рoзрахунoк навантаження підстанції на шинах 10 кВ та збільшення потужності силoвих трансфoрматoрів з замінoю двoх існуючих трансфoрматoрів ТМ-4000/35 на трансфoрматoри типу ТМН-6300/35 кoжний. Прoведенo рoзрахунoк струмів к.з. на РТП.
Вибранo електрooбладнання ВРП 35 кВ: вакуумні вимикачі типу ВР-35НС-20/1600;
рoз’єднувачі РЛНДЗ- 35/1000; електричні шини, oбмежувачі перенапруги OПН–35;
електрooбладнання РП 10 кВ: електричні шини, вимикачі типу BB/TEL-10/20/630;
oбмежувачі напруги OПН-10; трансфoрматoри струму ТOЛУ-10 0,5/S; трансфoрматoри напруги НАМИ-10; трансфoрматoри власних пoтреб ТМ-63/10. Булo вибранo багатoфункціoнальний мікрoпрoцесoрний лічильник типу EA05RAL-Р3В-3 фірми “Elster” для oбліку активнoї і реактивнoї електрoенергії в кoмірках 10 кВ на підстанції ,,ПС”.
Викoнанo мoдернізацію шаф РП 10 кВ типу КРУ2-10 пo типoвoму кoмплекту адаптації (ТКА) №02 з замінoю мoральнo застарілих масляних вимикачів ВМП-10К на вакуумні вимикачі типу BB/TEL-10. Oписанo захoди пo налагoдженню, стикуванню й випрoбуванню данoгo oбладнання. Прoведенo рoзрахунoк максимальнoгo струмoвoгo захисту лінії 10 кВ, захисту ввoду 10 кВ трансфoрматoра, захист силoвoгo трансфoрматoра.
Рoзрoбленo захoди з oхoрoни праці, техніки безпеки та пoжежнoї безпеки. Вказанo характеристики вирoбничих приміщень та oцінку їх впливу на навкoлишнє середoвище.
Рoзрахoванo блискавкoзахист і заземлення ПС 35/10 кВ ,,ПС”. Рoзглянутo систему прoтипoжежнoгo захисту oб’єкта мoдернізації.
Даним дипломним проектом, я систематизував, закріпив та рoзширив свoї теoретичні знання, а такoж рoзвинув свoї практичні знання у рoзв’язанні кoнкретних завдань з електрoпoстачання розосереджених споживачів.
Дата добавления: 23.09.2016
|
2797. Дипломний проект - Реконструкція електричної частини підстанції 110/10 кВ "Хімволокно" | AutoCad
Перелік умовних позначень
Вступ
1. Характеристика електричного господарства підстанції 110/10 кВ "Хімволокно"
1.1. Головна схема електричних з'єднань підстанції
1.2. Основне електричне устаткування підстанції
1.2.1. Силові трансформатори і трансформатори власних потреб
1.2.2. Основне комутаційне устаткування
1.2.3. Вимірювальне устаткування, прилади обліку електричної енергії
1.2.4. Засоби захисту устаткування від атмосферних і комутаційних перенапружень
1.2.5. Засоби компенсації ємнісних струмів
1.3. Оцінка стану електричного устаткування підстанції
2. Вибір оптимальної потужності силових трансформаторів ПС 110/10 кВ «Хімволокно»
2.1. Дослідження режимів роботи силових трансформаторів
2.2. Вибір силових трансформаторів на підстанції «Хімволокно»
3. Розрахунок струмів короткого замикання на підстанції 110/10 кВ «Хімволокно»
3.1. Методика розрахунку струмів короткого замикання
3.2. Складання схеми заміщення і визначення її параметрів
3.3. Результати розрахунку струмів короткого замикання
4. Заміна електричного устаткування підстанції 110/10 кВ
4.1. Вибір принципової схеми розподільного пристрою напругою 110 і 10 кВ
4.2. Вибір силового устаткування на стороні 110 кВ
4.2.1. Вибір комутаційної апаратури
4.2.2. Вибір обмежувачів перенапруження
4.3. Вибір силового устаткування на стороні 10 кВ
4.3.1. Вибір комутаційної апаратури
4.3.2. Вибір контрольно-вимірювальних приладів
4.3.3. Вибір трансформаторів струму і напруги
4.3.4. Вибір трансформаторів і схеми власних потреб підстанції
4.3.5. Вибір обмежувачів перенапруження
4.3.6. Вибір заземлюючих дугогасильних реакторів
5. Електричне освітлення підстанції
5.1. Розрахунок освітлювальної мережі ВРП
5.2. Розрахунок освітлювальної мережі ЗРП
6. Охорона праці
Висновки
Список використаних джерел
Метою цього дипломного проекту є реконструкції електричної підстанції «Хімволокно» ПАТ «ЕК Житомиробленеого» у зв'язку зі зносом. Це необхідно для забезпечення нормального живлення споживачів підстанції, підвищення надійності електропостачання, економічності передачі електроенергії споживачам, забезпечення резервування і захисту елементів електричної мережі. Початкова інформація для виконання дипломного проекту зібрана на переддипломній практиці.
У дипломному проекті запропоновані технічні рішення і рекомендації для реконструкції підстанції «Хімволокно». Розроблені пропозиції по вдосконаленню схеми розподільного пристрою і заміні електричного устаткування. На підстанції «Хімволокно» зроблений вибір силових трансформаторів, комутаційних апаратів, трансформаторів власних потреб, засобів релейного захисту і автоматики на сучасне устаткування, а також встановлені дугогасильні заземлюючі реактори. Для вибору електричного устаткування підстанції був виконаний розрахунок струмів короткого замикання. Зроблений розрахунок зовнішнього і внутрішнього освітлення підстанції. У дипломному проекті розглянуті питання техніки безпеки і охорони праці.
Приведені в проекті розрахунки і графічна частина базуються на діючій нормативній і довідковій інформації і літературі. Розрахунки виконані з урахуванням основних вимог ПУЕ. Проектована схема підстанції відповідає усім вимогам надійності експлуатації устаткування.
Висновок
У дипломному проекті вивчили головну схему електричних з'єднань, ознайомилася з основним електричним устаткуванням підстанції, досліджували режими роботи силових трансформаторів Т1 і Т2, визначили їх коефіцієнти завантаження. Розрахунок струмів короткого замикання з використанням програмного комплексу ТКЗ- 3000.
Силові трансформатори ТДН- 10000/110/10 виробили свій амортизаційний термін служби і мають низькі коефіцієнти завантаження, тому замінимо їх на трансформатори типу ТМН- 4000/110/10.
При реконструкції підстанції «Хімволокно» застосована схема містка з вимикачами у трансформаторів. Для живлення власних потреб встановлено два трансформатори типу ТМ- 100/10/0,4.
Також в дипломному проекті зробили заміну масляних вимикачів ВМПП- 10 на вакуумні типу ВВ/TEL - 10-12,5, на стороні 110 кВ встановили елегазові вимикачі типу LTB - 145D1 і роз’єднувачі типу D - 123. На стороні 110 і 10 кВ замість розрядників встановили ОПН-У/TEL-110/84-УХЛ1, ОПН-Р/TEL-10/11,5-УХЛ1. Виконали заміну трансформаторів струму ТПЛ-10 на ТПК-10, трансформаторів напруги НТМИ- 10 на НАМИТ-10-У3. На стороні 110 кВ також встановили заземлюючі дугогасильні реактори типу РУОМ- 480/11/ У.
Крім того виконано розрахунок освітлювальної мережі ВРП із застосуванням прожекторів типу ИО- 04-1000-01 з лампами Г- 1000-5. Внутрішньо освітлення ЗРУ виконане світильниками типу TCSO58/1361 з люмінесцентними лампами TLD - 40.
Розкриті питання організації охорона праці в ПАТ «ЕК Житомиробленерго» і на підстанції.
Дата добавления: 26.09.2016
|
2798. КМ Башня зернохранилища на 1200 т | AutoCad
.1.2-2:2006 приняты следующие коэффициенты надежности:
- коэффициент надежности веса конструкции - 1,1 ,
- коэффициент надежности веса галерей - 1,05 ,
- коэффициент надежности предельной ветровой нагрузки - 0,96
Общие данные
Сведения о нагрузках и воздействиях
Схема расположения опор и эстакад, бункера и навеса автоприема
Опора нории ОН-1. Вид А. Узлы 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
Схема размещения вертикальных лесниц и переходных площадок
План фундамента опоры ОН-1. Узлы 8, 9, 10, 11, 12, 13
Планы на отметках +0,105, +6,0 , +12,0 , +17,930 , +22,480. Узел 14
Опора галереи ОП-1. Вид Б. Узлы 15, 16, 17, 18
План фундамента опоры ОП-1 . Опора галереи ОП-2. Вид Б. Разрезы 19-19, 20-20
План фундамента опоры ОП-2. Разрезы 21-21, 22-22, 23-23. Узлы 24, 25, 26, 27
Пролетное строение ПС-11
Пролетное строение ПС-12
Ферма Ф-1. Геометрическая схема. Схема усилий
Дата добавления: 22.02.2010
|
2799. Чертежи - Теплоснабжение района города Бендеры | AutoCad
1) объект строительства расположен в городе Бендеры.
2) температуры наружного воздуха:м tн.о = -22 0С; tн.в = -7 0С; tот = 0,70С.
3) отопительный период Zоп = 163.
4) плотность населения 0,44 чел /га.м 5) расчётные температуры теплоносителя: τ1= 150 0С; τ1= 70 0С.
6) общая площадь, отнесенная к одному жителю fоб=13,65 м2/чел.
Дата добавления: 07.05.2014
|
2800. ОВ Частный дом 2 этажа + подвал | AutoCad
Источником тепла служит газовый котел.
Параметры теплоносителя в системе отопления - 80-60°С.
Циркуляция воды в системе - насосная.
Система отопления запроектирована двухтрубная в горизонтальной петле.
Нагревательные приборы - стальные радиаторы KORADO. Регулирование теплоотдачи приборов осуществляется термостатическими клапанами. Удаление воздуха предусматривается через воздуховыпускные клапаны, входящие в комплект радиаторов. Подключение к приборам - боковое.
Разводящие трубопроводы от котла и стояки из стальныx электросварныx труб, прокладываемых в теплоизоляции Thermaflex.
Разводящие трубопроводы к приборам выполняются из полиэтиленовых труб KAN-therm. Разводка трубопроводов осуществляется в конструкции пола, в гофре "пешель".
Вентиляция:
Вентиляция запроектирована приточно-вытяжная с естественным и механическим побуждением.
Общие данные
План на отм. -3.200 М 1:100
План на отм. 0.000 М 1:100. Cхема системы В1
План на отм. 3.680 М 1:100
Схема системы отопления жилого дома
Дата добавления: 07.10.2016
|
2801. Дипломний проект - Спроектувати, виконати монтаж та налагодження схеми макету завантаження та класифікації гірничої маси | Компас
. Cхема з'єднань А2, Діючий макет грохоту. Збіркове креслення А1, Схема електрична принципова регулятору витримки часу А3, Панелі пульта управління. Загальний вигляд А1, Схема електрична принципова регулювання роботи двигунів А1, Схема електричних з'єднань зовнішніх проводок А2
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 ПРИЗНАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРІЇ АТП ТА ВИГОТОВЛЕНОГО МАКЕТУ ДІЮЧОЇ УСТАНОВКИ
1.2 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
1.2.1 СПОСОБИ ДРОБЛЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ МАШИН ДЛЯ ДРОБЛЕННЯ І ПОДРІБНЕННЯ
1.2.2 ВПЛИВ РІЗНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОЦЕС ГРОХОТІННЯ. ВОГКІСТЬ МАТЕРІАЛУ
1.2.3 ФОРМА ОТВОРІВ ПРОСІВАЮЧОЇ ПОВЕРХНІ
1.2.4 НАХИЛ ПРОСІВАЮЧОЇ ПОВЕРХНІ
1.2.5 ШВИДКІСТЬ РУХУ ЗЕРЕН ПО ПРОСІВАЮЧІЙ ПОВЕРХНІ
1.2.6 ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРОХОТІННЯ ВІД ПРОДУКТИВНОСТІ (НАВАНТАЖЕННЯ) ГРОХОТУ
1.2.7 КЛАСИФІКАЦІЯ ГРОХОТІВ
2 СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
2.1 ОПИС РОБОТИ СХЕМИ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЮЧИМ МАКЕТОМ ГРОХОТУ
2.1.1 АВТОМАТИЧНИЙ РЕЖИМ
2.1.2 РУЧНИЙ РЕЖИМ
2.2 ОПИС РОБОТИ ДАТЧИКІВ
2.2.1 ОПИС РОБОТИ СВІТЛОВОГО ДАТЧИКА РІВНЯ
2.2.2 ОПИС РОБОТИ ДАТЧИКА ВИТРИМКИ ЧАСУ РВВ
2.3 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ПРИЛАДІВ І ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДЛЯ СХЕМИ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ
2.3.1 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДВИГУНІВ
2.3.2 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТАХОГЕНЕРАТОРУ
2.3.3 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДАТЧИКА ШВИДКОСТІ
2.3.4 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СВІТЛОВОГО ДАТЧИКА РІВНЯ
2.4 ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ДІЮЧОГО МАКЕТУ ГРОХОТУ
2.4.1 ВИГОТОВЛЕННЯ ПРИВІДНИХ БАРАБАНІВ КОНВЕЄРІВ
2.4.2 ВИГОТОВЛЕННЯ ВЕДОМИХ БАРАБАНІВ КОНВЕЄРІВ
2.4.3 ВИГОТОВЛЕННЯ БОРТІВ КОНВЕЄРІВ
2.5 ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ ПРИЛАДІВ І ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ СХЕМИ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ
2.5.1 МОНТАЖ АВТОМАТИЧНОГО ВИМИКАЧА АЕ 20 26-20
2.5.2 МОНТАЖ БЛОКУ ЖИВЛЕННЯ
2.5.3 МОНТАЖ КЛЮЧА ПМОФ45-222222/\Д9У3
2.5.4 МОНТАЖ КНОПОК УПРАВЛІННЯ
2.5.5 МОНТАЖ СИГНАЛЬНИХ ЛАМП N427/L
2.5.6 МОНТАЖ РЕЛЕ РЕС22
2.5.7 МОНТАЖ ДАТЧИКА ШВИДКОСТІ SUNWA YX-1000A
2.5.8 МОНТАЖ СВІТЛОВОГО ДАТЧИКА РІВНЯ АУО
2.5.9 МОНТАЖ РЕЛЕ ПЕ-36-У3
2.5.10 КОМУТАЦІЯ ЩИТА УПРАВЛІННЯ ДІЮЧОГО МАКЕТУ
2.6 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ
2.6.1 РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР АПАРАТУРИ ЗАХИСТУ
2.6.2 РОЗРАХУНОК ТРАНСФОРМАТОРА
2.6.2.1ПАРАМЕТРИ ТРАНСФОРМАТОРА
2.6.2.2РОЗРАХУНОК ОБМОТОК
2.6.2.3ПЕРЕВІРОЧНИЙ РОЗРАХУНОК РОЗМІЩЕННЯ ОБМОТОК
2.7 СПЕЦИФІКАЦІЯ
3 РОЗДІЛ ЕКОНОМІКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
3.1.1 ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ
3.1.2 ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ПО ВДОСКОНАЛЕННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
3.1.3 ПРИЗНАЧЕННЯ МОНТАЖНОЇ СХЕМИ
3.1.4 ОБГРУНТУВАННЯ СХЕМИ З ЕКОНОМІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
3.2 СКЛАДАННЯ КАРТКИ-ВИЗНАЧНИКА РОБІТ. РОЗРАХУНОК ТРУДОВИХ ВИТРАТ НА МОНТАЖНІ РОБОТИ
3.3 ПОБУДОВА СІТЬОВОГО ГРАФІКУ ТА РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ МОНТАЖНИХ РОБІТ
3.4 РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ РОБІТНИКІВ
3.5 НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ
3.6 ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ
3.7 КОШТОРИС КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ НА АВТОМАТИЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА
3.8 РОЗРАХУНОК ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ТА СЕРЕДЬОДЕННОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МОНТАЖНИКІВ
3.9 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ СХЕМИ
4 РОЗДІЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ
4.1 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВПРОВАДЖЕНІ РОБІТ ПО МОНТАЖУ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
4.2 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВПРОВАДЖЕНІ РОБІТ ПО НАЛАДЦІ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
4.3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
4.4 ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
4.5 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА…
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 10.10.2016
|
2802. Дипломний проект - Технологічний процес виготовлення деталі "Вал-шестерня" | Компас
-шестерня А2, Пристрій верстатний А1, Черв'ячна фреза А3, Вал-шестерня (заготовка) А2, Схема наладки зубофрезерного верстата мод. 53А20 А2, Схема наладки кругло- шліфувального верстата мод. 3А151 А2, Схема наладки токарного верстата з ЧПУ мод. 16К20Ф3 А2
В курсовому проекті проведено аналіз використаних матеріалів та розраховано аналітичним методом і доведено правильність вибору заготовки. Розроблений і вироблений технологічний процес, що включає вибір технологічних баз, характеристику обробки окремих поверхонь деталі з розрахунком припусків та міжопераційних розмірів на них, визначення режимів різання та розрахунок норм часу по операціях.
Аналітично розраховано та сконструйовано спеціальний пристрій для закріплення вала під час обробки на вертикально-фрезерному верстаті, спеціальний різальний інструмент, спеціальний контрольно-вимірювальний інструмент.
Зміст
Завдання на проектування
Відомість
Анотація
1. Загальний розділ
1.1 Вступ
1.2 Службове призначення деталі
1.3 Конструкторсько-технологічний аналіз робочого креслення
2. Технологічний розділ
2.1 Аналіз конструкції деталі на технологічність
2.2 Вибір конструкції заготовки та способу її виготовлення
2.2.1 Штампуванням на горизонтально-кувальних машинах
2.2.2 Штампування на молотах
2.3 Розробка технологічного маршруту виготовлення деталі
2.4 Розрахунок загальних припусків
2.5 Розрахунок міжопераційних та загальних припусків розрахунково-аналітичним методом
2.6 Вибір технологічного обладнання
2.7 Вибір технологічного оснащення
2.8 Розрахунок режимів різання
2.8.1 Аналітичний метод
2.8.2 Табличний метод
2.9. Норми основного та штучно-калькуляційного часу
3. Конструкторський розділ
3.1 Проектування та розрахунок спеціального верстатного пристрою
3.1.1 Назва та зміст технологічної операції
3.1.2 Операційний ескіз деталі
3.1.3. Назва позначення та основні технічні характеристики металорізального верстата, що використовується на заданій операції
3.1.4 Аналіз конструкцій установчо-затискних верстатних пристроїв
3.1.5 Технічне завдання на проектування спеціального верстатного пристрою
3.1.6 Розробка раціональної схеми базування заготовки
3.1.7 Розрахунок похибок базування розмірів
3.1.8 Розрахунок сил затиску. Розробка схеми затискання та схеми взаємодії сил та моментів різання
3.1.9 Розрахунок зажимного механізму
3.1.19 Розрахунок сумарної похибки обробки
3.1.11 Коефіцієнт уніфікації
3.1.12 Розрахунок елементів пристрою на міцність.
3.1.13 Загальний опис конструкції, принцип дії.
3.2 Проектування та розрахунок спеціальних засобів технічного контролю
3.2.1 Розрахунок калібр-скоби
3.2.2 Вибір контрольних пристроїв
3.3. Розрахунок спеціального ріжучого інструмента
Висновок
Список використаної літератури
Додатки до курсового проекту:
Додаток 1. Комплкет технологічної документації для виготовлення заданої деталі.
Додаток 2. Специфікації складальних креслень графічної частини.
Дата добавления: 11.10.2016
|
2803. Курсовий проект - Розробка електротехнічної дільниці | Компас
ВСТУП
1 ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА
1.1 Вибір списочного складу автомобілів, вхідні дані
2 РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок річної виробничої програми
2.1.1. Коригування нормативів профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу
2.1.2. Річний пробіг автомобілів по АТП (всього парку автомобілів)
2.1.3. Визначення кількості технічних обслуговувань автомобілів за рік
2.1.4. Визначення кількості цільових діагностичних впливів по АТП в рік
2.1.5. Визначення добової програмами ТО парку
2.1.6. Розрахунок річного об’єму робіт в зоні ЩО, ТО (ТО-1, ТО-2), ПР
2.2. Розрахунок кількості виробничих працівників
2.3. Розрахунок кількості постів, ліній для зон ТО, ПР, діагностування
2.4. Вибір та обґрунтування методу організації технологічного процесу ТО і ПР
2.5. Розподіл працівників по постам спеціальності, кваліфікації та робочих місцях
2.6. Підбір технологічного обладнання
2.7. Розрахунок виробничої площі
3 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
3.1. Схема технологічного процесу
3.1.1. Вибір методу організації виробництва ТО і ПР в АТП
3.1.2. Технологічний процес об’єкта проектування
3.1.3. Вибір режиму роботи виробничих підрозділів АТП
3.2. Техніка виробничого процесу, виробнича санітарія
4 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
4.1. Порядок розробки конструкції пристосування
4.2 Аналіз існуючих конструкції пристосування
4.3. Призначення і пристрій пристосування
4.4. Обґрунтування ефективності розробленої конструкції пристосування
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
1 Специфікація до плану-схеми дільниці
2 Специфікація до складального креслення пристосування
ВИСНОВКИ
При виконанні цього курсового проекту, я вивчив структуру і методи роботи АТП і зокрема електротехнічної дільниці. Зробив розрахунки для даної ділянки, а саме: річний обсяг робіт, площу дільниці, чисельність робітників. Підібрав для даної ділянки обладнання. Вивчив організацію роботи електротехнічної дільниці.
Дата добавления: 17.10.2016
|
2804. АС ТХ КМ КЖ ОВ ВК ЭОМ Строительство комплекса: АБК, гаража на 7 боксов, склада, проходной, открытого склада, навеса для хранения легкового транспорта, открытой автостоянки и мастерской в г. Донецк | AutoCad
АБК:
В здании АБК имеются душевые и гардеробные, чтобы рабочие имели возможность переодеваться и принимать душ после работы, также имеются кабинеты, где будут работать ИТР, имеется комната приема пищи, где работники смогут роводить обеденный перерыв, актовый зал для проведения культурных мероприятий.
Здание гаража на 7 боксов:
Здание гаража предназначено для хранения автомобилей.
Также два бокса оснащены смотровыми ямами для осмотра и ремонта автомобилей.
Здание склада:
Здание склада предназначено для закрытого хранения металлоконструкций и стройматериалов
Здание проходной:
Здание проходной предназначено для осмотра содержимого выезжающего транспорта, для соблюдения порядка на территории комплекса и для осуществления пропускного контроля
Открытый склад:
Здание открытого склада предназначено для открытого хранения металлоконструкций и стройматериалов
Навес для хранения легкового транспорта:
Навес для хранения легкового транспорта предназначен для хранения легкового транспорта, для защиты его от солнечных лучей, дождя и снега.
Мастерская:
Мастерская предназначена для изготовления и обработки металлоконструкций.
Состав ПЗ:
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТИРУЕМЫХ ОБЪЕКТОВ
2. ОБЩАЯ ЧАСТЬ
3. ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ПЛАН
4. ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ, ПРОТЕКАЮЩИЕ В ЗДАНИЯХ
5. АРХИТЕКТУРНО-СТРОИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ
6. ОБОРУДОВАНИЕ
7. ВОДОСНАБЖЕНИЕ И КАНАЛИЗАЦИЯ
8. ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЕ
9. ОТОПЛЕНИЕ И ВЕНТИЛЯЦИЯ
10. ТРЕБОВАНИЯ К УСЛОВИЯМ ТРУДА
11. ПРОТИВОПОЖАРНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ
12. ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИЕ МЕРОПРИЯТИЯ
13. ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ
14. МЕРЫ ПО ДОСТУПНОСТИ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ ДЛЯ МАЛОМОБИЛЬНЫХ ГРУПП НАСЕЛЕНИЯ
Дата добавления: 21.11.2014
|
2805. Курсовий проект - Двохповерховий житловий будинок із дрібнорозмірних елементів в місті Чернівці | AutoCad
-Г.
На першому поверсі розташовані:
- загальна кімната площею 23,91 м 2 ,
- кухня площею 10,8 м 2 ,
- вбиральня, обладнаний унітазом площею 2,2 м 2 ,
- ванна кімната, обладнана ванною, умивальником площею 4,96 м 2
- спальня площею 17,27 м 2 ,
- робочий кабінет площею 12,6 м 2 .
На другому поверсі розташовані:
- відпочивальня для гостей площею 12,6 м 2 ,
- дитяча відпочивальня площею 10,08 м 2 ,
- суміщений санвузол, обладнаний ванною, умивальником,
унітазом площею 4.37 м 2,
ЗМІСТ
1. Вихідні дані
2. Об’ємно – планувальне рішення
3. Архітектурно – конструктивне рішення
4. Техніко-економічні показники
5. Теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції
Список літератури
Конструктивна схема будівлі – стінова с несучими поперечними і повздовжніми стінами.
Конструктивні елементи будівлі:
- фундаменти – стрічкові монолітні з бетону, товщиною 600 мм для зовнішніх стін і 400 мм для внутрішніх несучих стін. Глибина закладання фундаменту становить 2,05 м.
- зовнішні стіни –із ефективної полегшеної кладки з силікатної цегли. Утеплювач розташовано між двох стінок суцільної кладки, товщиною – 10см
- внутрішні несучі стіни – силікатна цегла, товщиною 380 мм.
- перегородки – силікатна цегла
- перекриття – з дерев’яних балок, гіпсобетонний плит
- покриття – кроквяна несуча система з приставними кроквами. Крокви виконані з дошок довжиною 6 м, перерізом 180х140. Лежень 140х140, мауерлат 200.
- підлога – в кімнатах використовується паркетна дошка, склад підлоги: Дошки товщ. 28мм у стик , ROCKMIN 20см , Дерев'яна балка перекриття 160х140 , Пароізоляційна плівка ROCKWOOL , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм , ROCKMIN 5см , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм . В санвузлах – керамічна плитка, Дошки товщ. 28мм у стик , ROCKMIN 20см , Дерев'яна балка перекриття 160х140 , Пароізоляційна плівка ROCKWOOL , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм , ROCKMIN 5см , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм
- покрівля – металочерепиця
- сходи – дерев’яні
- вікна – 15х13.5, 15х6
Дата добавления: 23.10.2016
|
© Rundex 1.2 |
